Як підвищити гемоглобін?

Низький гемоглобін – небезпечний стан, який сигналізує про низький вміст заліза в крові, що може призвести до серйозних наслідків. На початкових етапах проблему можна виправити нормалізацією раціону. У запущених випадках – знадобиться медикаментозна допомога.

Причини виникнення анемії

Так зване “недокрів’я” з’являється в організмі людини за трьома основними причин:

• Неправильне або убоге харчування: якщо у вашому раціоні недостатня кількість залізовмісних продуктів, це швидше за все позначиться на розвитку анемії;
• Хронічні крововтрати: сюди відносять як регулярні кровотечі з носа, так і шлунково-кишкові кровотечі або маткові кровотечі. Цю причину називають основним чинником виникнення залізодефіцитних станів;
• Патології роботи шлунково-кишкового тракту: оскільки всмоктування заліза відбувається в шлунку і верхньому відділі тонкої кишки, при порушенні цих процесів оперативно знижується гемоглобін.

Симптоми низького гемоглобіну

Виявити зниження гемоглобіну можна насамперед за наявністю астенічних симптомів:

• Загальна слабкість;
• Швидка втомлюваність;
• Cонливість;
• Запаморочення;
• Часті головні болі;
• Порушення серцебиття і артеріального тиску;
• Непритомність

Якщо зниження гемоглобіну пов’язано з нестачею заліза в організмі, пацієнти відзначають також дистрофічні симптоми:

• Тріщини в кутах рота;
• Суха шкіра;
• Ламкі нігті;
• Тонке волосся, які повільно ростуть і постійно випадають.

При нестачі заліза в організмі також може спостерігатися порушення смаку та нюху.

Наслідки низького гемоглобіну

Стабільно знижений гемоглобін може позначитися не тільки на самопочутті людини, але також спровокувати збій в роботі органів – і запустити нові захворювання. Перерахуємо потенційні патологічні зміни:

• Атеросклероз;
• Виникнення задишки, порушення функцій дихання;
• Залізодефіцитна анемія, а також її різновиди;
• Збільшення печінки в розмірах, порушення її роботи;
• Виникнення апатії і депресії, порушення роботи нервової системи;
• Погіршення працездатності, постійна втома і сонливість;

У вагітних жінок хронічна анемія може спровокувати ризик передчасних пологів, виникнення гіпоксії плода і порушення розвитку малюка.

Який лікар допоможе при анемії?

При появі симптомів анемії необхідно записатися на консультацію до сімейного лікаря. Він вивчить анамнез і перенаправить пацієнта до одного з наступних фахівців: паразитолог, травматолог, уролог, гінеколог, ендокринолог, щелепно-лицьовий хірург, онколог, гастроентеролог, ревматолог, онкодерматолог.

Як лікують анемію?

Першим пунктом “підняття” гемоглобіну є нормалізація раціону. Рекомендації по правильному харчуванню видасть лікуючий лікар – і в його списку корисних продуктів напевно будуть такі:

• Гранат (як зернятка, так і сік з них) – містить цілі “поклади” заліза, які допомагають підняти рівень гемоглобіну;
• Червоне м’ясо: чемпіон серед залізовмісних продуктів. Найчастіше пацієнтам з анемією рекомендують додати в свій раціон телятину і свинину;
• Фісташки: в 100 г цього продукту міститься близько 60 мг заліза. Тому ці горіхи повинні постійно бути присутнім в раціоні людей, які страждають від анемії;
• Пломбір: не дивлячись на свою калорійність, ці ласощі (винайдені, до речі, ще за часів Наполеона Третього) з легкістю піднімуть гемоглобін, а тому відмовляти собі в пломбірі не варто;
• Чорна або червона ікра: містить корисний коктейль із заліза, жирного омега-3, натрію, магнію, калію і фосфору. Особливо корисна ікра для підвищення гемоглобіну у вагітних жінок – оскільки склад цього продукту дуже корисний для майбутнього малюка.

Якщо правильна дієта усуне наслідки анемії на системному рівні, то медикаментозні препарати допоможуть швидко усунути критичний для організму стан. Нагадаємо, що йти в аптеку можна тільки за тими ліками, які виписав вам лікар – у випадку з анемією покладатися на власні судження вкрай небезпечно.

Добова потреба в залозі, тривалість курсу лікування і переваги конкретного препарату – визначається лікарем на основі індивідуальних показників пацієнта. Як правило курс лікування триває до двох місяців, після чого може бути призначений ще й профілактичний курс (від двох до трьох місяців).